Ковтаю кисень, - я горю, серце вже давно пече в грудях, вона то прийде, то зникає, лишивши тільки сум в очах… Вже задихаючись біжу, тікаю далі, все за спиною валиться униз. ритмічний рух застиг... та серце дозволяє коли без подиху - я ще живу ...