щось натисло "червону кнопку " на моїй нервовій системі, на почуттях, ударна хвиля понеслась сьогодні о 3.00 ночі...одягаюсь,йду в гараж,сідаю на 750 кубовий, вставляю навушники (двіжок все одно чути) додаю гучності на 100 і старт, простори доріг стали просто жалюгідними (кляті повільні іномарки і вантажівки ), але згодом...терпне в роті,серце набирає ритм, двигун також, застібаю вітровик (холодно ще)...музика змінюється на "The used - lisening"...прогріваю резину.....третя..четверта...вдихаю, байдуже що позаду - головне, що попереду!!! speed зростає до 180, міцніше тримаюсь руками, стиснув ноги "газ ще жадаю на себе" і слова Гамлета пролетіли в думці "бути чи ..." .....203 /////////// живий...судомить тепер ноги

іноді доводиться робити те, чого взагалі не хочеться, навіть душа і серце підказує «отак!», але …рогом в підлогу і погнав..... іноді хочеться сказати про почуття – і водночас тримаємо їх при собі, щоб сильніше себе довести до стану «вибух»… іноді ми робимо все навпаки, усвідомлюючи, що все заходить надто далеко – тормозимо, і повертаємо назад… навіть коли все в житті здається чудовим і кольоровим, все одно чогось не вистачає ( діагноз ймовірний – комплекс постійної недостачі чогось ) Anotation: ЛЮДИ НЕ МОЖУТЬ ЖИТИ Б Е З: - обманів; - грубощів; - жартів; - болю; - співчуття; - почуттів; - і багато іншого … це «багато іншого» можна доповнювати вічно...

та почалось все якось, із "чороної полоси", набридло всих любити, мити ноги ворогам, діставати блокнот і нотувати... спорожнів в собі, бо вже нічого не відчуваю, окрім мінусів, розум заважає любити..та все ще щирий у собі ..

О Боже! як то воно мені болить...як мені порожньо в душі,я починаю відчувати хаос,непотрібність...в грудях біль і безсоння для почуттів. мені не спиться. важко дихати -бо задихаюсь від тремтіння серця коли думаю про те все ...Я переживу чи ні? от би мені не нарождуватись ... чому коли кохаєш - маєш мучатись,від того що не кохають тебе? де ж відповіді..... мені болить бо спорожнілий став// і порожньо і холодно//та все надіюсь на тепло//якого не відчути// не зустріти// воно вмирає// а жило?! ....// Ходити думаками на вокзалі цілу годину, і байдуже що світ навколо ще існує... Їхавши 4 години, і 4 години поспіль згадую і згадую як на повторі, свої вчинки, її слова....це так болить, це болітиме..... Я ніби тінь блукаюча то туди то сюди, то що ж мені робити с вами ПОЧУТТЯ, як вас забути і викинути??? В душі сльози на очах і в серці...ВОНА не зна, та мабуть відчуває їх ...

По при все що сталось на мій ДН - я щаслива людина! але дивлячись на попередній запис - мушу попросити в себе пробачення! (серце)"Саша! пробач мене, що я так помилилось, але я не можу повірити...я відчуваю це....ти пам"ятаєш, як я билось, коли ти з нею зустрівся, пам"ятаєш, як я билось коли ти їй говорив від мого імені це??? я не можу повірити. я належу їй уже 3- й рік і ти нічого не можеш вдіяти...пробач мені! я кохаю...як би то не було." (твоє єдине і незрадливе - СЕРЦЕ!) (душа) "Сонечко!прости за те що я віддано служу серцю, я існую в гармонії з ним, тому я можу належати тільки тому,кому належить серце. Я живу і відчуваю її присутність кожної миті, її настрій і тревогу. Пробач за те що я скоро завдам тобі болю, буду намагатись робити це м"яко і поступово, бо її світло в мені назавжди"(твоя єдина ДУША!) (розум) "Сашко! ну і що я можу сказати, як я можу працювати спокійно коли душа і серце сильніші - бо ти їх зробив сильними. Пробач,що я тебе підвів в останню мить - я зовсім заслаб" ( твій єдиний РОЗУМ!) (почуття) "Я не буду перед тобою вибачатись, я незалежне і вічне. ти мене хотів - ти мене отримав. от тепер спробуй знайти зі мною компроміс. Я завжди з тобою де б ти і яким би ти не був"(твоє єдине і нестримне ПОЧУТТЯ!)

",,",,",,",,",,",,",,",,",,",,",,",,",,",,",,",,",,",,",,",,",,"

...

Насправді, ви щасливі? в чому ви бачите свое щастя? чи яким його уявляєте?

Кохання чи просто дружба....тут про це не скажеш так просто. Якщо дівчині - другу, хлопець приділяє дуже багато уваги, і постійно думає про неї. Дівчина в свою чергу помічає знаки уваги хлопця, бачить його відношення до неї, і ніби то...починає його кохати, можливо й кохає. Але це не серйозно - спілкування і обмін думками, бажаннями і емоціями по інтернету.Не серйозно! Хлопець кохає дівчину і не може сказати їй цих слів, доти, доки вони не зустрінуться. От тільки дівчина цього не розуміє, а навпаки вважає, що він її не кохає. Від цього їй важко на душі, бо він постійно повторює віртуально " ти друг, і я твій друг". Була створена ідея. Скоро у хлопця день народження - і саме в цей день він повинен зустрітись з дівчиною і розповісти про свої почуття, можливо і почує щось взаємне. Головне те, що за 3 роки спілкування з дівчиною, вона не пам"ятає коли в нього ДР, і коли зустріч завершиться того дня, коли все буде вирішено, поставлені всі крапки над "І" - буде створено запис....то запис про самий дивовижний подарунок в житті - кохання (банально, але романтично).

...

нікуди не зникав. просто переглядав записи інших і не міг "витіснити з себе думки на дисплей" от вирішив: Останні приємні спогади ще жевріють в ...Спогади про поїздку в Умань))це було ніби...)) Скупчення позитивних вражень і емоцій, просто неймовірно. Вигадувати про себе, що ти натураліст не обов"язково, досить тільки побувати у Софіївці. так хочеться вичерпно розповісти, та слова важко підібрати)) Мені було просто приємно. приємні люди, приємні спогади, приємні панорами, що відображають мабуть ті Єлисейскі поля,які колись можливо будуть побачені...

Стиснулись груди – згадую очі Згадаю голос, що те мені мовляв. Лежав у ліжку і щоночі, Очима в темряві її я малював… Ввійде туман в уяву...тихо, І край мені, Мені вже край. Воно, то щастя … - зміни,… знову лихо… бо у меню бажань не замовляли рай….

схоже на те,що "іпотека" яскравих весняних вражень для багатьох зараз зачинена, так багато сірого і стисненого суму....мариво якесь...ще сам такий .......... //сиджу зараз на підвіконні свого "офісу",п"ю каву з полуничним печивом)) спостерігаю на вітер і дощ...так хочеться піти і намокнути, згадати приємні події, які не так давно були пов"язані з дощем... //через відсутність власної стабільності - з"явились різного плану прогуглі, часом щось починає дратувати... Копну трішки в душу: мені мабуть накипіло те що, зараз не вистачає одного друга - спонтанного, і досить приємного, трішки шаленого, дратівливого через втому чи через гору траблів... Вона не бачить в мені щирості - може це так, люди? може в мені дійсно її нема ???

Ковтаю кисень, - я горю, серце вже давно пече в грудях, вона то прийде, то зникає, лишивши тільки сум в очах… Вже задихаючись біжу, тікаю далі, все за спиною валиться униз. ритмічний рух застиг... та серце дозволяє коли без подиху - я ще живу ...